емблема та гімн школи
Десять заповідей батькам
1. Не навчайте того, з чим ви необізнані: для правильного виховання дитини потрібно знати її вікові та індивідуальні особливості.
2. Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе. Ваша мета – виростити її для життя серед людей .
3. Довіряйте дитині. Розтлумачуйте те , що вона робить краще , а не гірше. Залишайте за нею право на особисті помилки, дитина володіє вмінням самостійно їх виправляти.
4. Не ставтеся до дитини зневажливо. Дитина повинна впевнюватись у своїх силах поступово, тоді з неї виросте відповідальна особистість.
5. Бутьте терплячими. Ваша нетерплячість – ознака слабкості , перший показник вашої невпевненості в собі.
6. Будьте послідовним у своїх вимогах , однак запам`ятайте: твердості у вихованні можна досягти не покараннями, а стабільністю обов'язковою для виконання правил, спокійним тоном спілкування, неквапливістю й послідовністю.
7. Потурбуйтеся про те, щоб ваша дитина накопичувала досвід у спокійному темпі. Дозволяйте їй відпочивати від ваших розпоряджень, зауважень, наказів. Нехай син або донька потроху вчаться розпоряджатися самі собою.
8. Виключіть зі своєї практики вислів: "Роби, якщо я наказав", змініть цю форму вимоги іншою: "Роби, тому що не зробити цього не можна, це принесе користь". Дитина має звикнути діяти не на догоду зовнішньому розпорядженню (навіть батьківському), а тому, що це доцільно, розумно, потрібно для когось.
9. Оцінюючи дитину, кажіть їй не тільки про те, чим ви особисто не задоволені, а й про те, що вас у ній радує. Ніколи не порівнюйте свою дитину з сусідською, з її друзями, однокласниками. Порівнюйте, якою вона була вчора і якою вона є сьогодні. Це допоможе вам швидше оволодіти азами батьківської мудрості.
10. Ніколи не кажіть, що вам ніколи виховувати свою дитину. Це все одно, що сказати: " Мені ніколи її любити". Ми виховуємо своїх дітей способом свого життя, системою особистих цінностей, виховуємо своєю присутністю й відсутністю, виразом обличчя, звичним тоном спілкування з людьми, обстановкою в квартирі, ставленням до праці та дозвілля.