Історія Майданецької ЗОШ І-ІІІ ст.

Згідно даних, які збереглися у колишнього директора Майданецької середньої школи КРАВЧЕНКА ЯКОВА МАНУЇЛОВИЧА, зазначається, що в се­лі Майданецькому в 1864 році була організована школа.

У ній навчались 8 хлопчиків заможних селян, грамоти їх навчав місцевий дяк.

Ось що розповідає Крижанівський Карпо Кіндратович, 1900 року народження, який навчався в сільській школі з 1908 по 1912 рік.

На місці продуктового магазину, побудованого у 1952 році, у центрі села знаходився невеличкий будиночок, у якому розміщалась школа.

У цьому приміщенні було 2 кімнати. В одній кімнаті був клас для занять, а в другій – жив учитель Март Петрович Павловський.

У класній кімнаті стояло 12 довгих лавок. На перших чотирьох лавках сиділи учні першої групи, їх навчали тільки читати і рахувати. На других чотирьох лавках – учні другої групи. Ця група дітей вивчала російську мову, арифметику. На останніх чотирьох лавках – учні третьої групи. Вони вивчали церковні книги та духовні предмети. Всього в класі навчалось близько 40 учнів.

Методика занять була такою: учитель давав першій і другій групам завдання для самостійного опрацювання, а з третьою він проводив заняття. І так в порядку черги з кожною групою проводилось заняття.

Заняття в школі розпочиналось о 8 годині ранку і тривало до вечора з півгодинною перервою.

У дні релігійних свят тапо неділях учні збирались ранком у школі і йшли під керівництвом учителя в церкву. Мали змогу навчатись тіль­ки діти багатих жителів села .

Навчання в школі було трирічним , але обов’язковим, учні могли залишити навчання в любий час.

У школах панував строгий режим, за саму малу провинність учнів ставили в куток на сіль коліньми, били палицею, яка завжди знаходилась в учителя.

Учитель М. П. Павловський був ставленником церкви, він також керувавцерковним хором, платню одержував від церкви.

Ця школа існувала до 1914 року, до початку першої світової війни, а потім припинала своє існування.

Після Великої Жовтневої соціалістичної революції до 1922 року школи в селі не було, так як в період громадянської війни йшли жорс­токі бої. Через село проходило багато банд , які люто розправлялись з представниками Радянської влади.

У 1922 році учитель СКРЕБЧИНСЬКИЙ ЛЕОНІД ОЛЕКСАНДРОВИЧ організував у селі п’ять дитячих груп, куди входили переважно переростки.

Дві групи навчались у приміщенні колишньої попової хати. Навчали учнів цих груп ЧЕРНЕЦЬКИЙ СЕМЕН МИТРОФАНОВИЧ і ОЛЕКСАНДРА АНТОНІВ­НА КОНЦЕВИЧ.

Три інші групи навчались у приміщенні цукрозаводу (пізніше вечірньої школи ). Одну групу вів Леонід Олександрович СКРЕБЧИНСЬКИЙ, другу - Ольга Петрівна ВОЙЧЕНКО, третю - Олександра Микитівна БОНДАРЕН­КО.

До 1923 року вселі Майданецькому освіта була дворічною. Під керівництвом учителів проводилась велика робота у вечірній час по ліквідації неграмотності серед дорослого населення по десятихатках (з 10 хат збирались жителі в одну і там проводились заня­ття).

У 1926 році Л.О. СКРЕБЧИНСЬКИЙ переводиться в місто Умань, директо­ром школи став ЯКІВ МАНУЇЛОВИЧ КРАВЧЕНКО.

У цьому ж році в школі була створена піонерська організація, пер­шим піонервожатим був ЕВГЕНІЙ ТИМОШЕВСЬКИЙ.

7 травня 1928 року під керівництвом директора школи Я.І. КРАВЧЕНКА з дерева і глини почалось будівництво приміщення верхньої школи. На вхідних дверях була вивіска " Школа імені Т.Г.Шевченка".

Будівництво школи вела уманська бригада. Школа будувалась 6 місяців і 6 листопада 1928 року була здана в експлуатацію. На будівництво шко­ли було затрачено 30 тисяч карбованців.

Це друга школа в сільській місцевості Тальнівського району, де була введена семирічна освіта.

У 1928-29 навчальному році у школі навчалось два перших класи, два других, а інші до сьомого класу по одній групі.

Класів для навчання всіх учнів школи не вистачало, тому для занять використовували попову хату і другі приміщення.

У зв’язку із збільшенням кількості учнів районний відділ народної освіти направив у село 4 молодих учителі.

Педагогічний колектив нараховував 10 осіб. Всі члени педколективу мали семирічну освіту і пройшли 3-х і 6-тимісячні педагогіч­ні курси.

Матеріальної бази для навчання школа не мала. Не вистачало навчаль­них посібників, книжок.

Тому змушені були 2-3 учні працювати з однієї книжки (збирались після уроків в одній із хат).

У класах стояли лавки і саморобні довгі столи.

У кінці 1928 року в школі була створена комсомольська організація. Першим вожаком був СИЛЬВЕСТР АНДРІЯНОВИЧ ГОРБАЧЕНКО.

Школа у ті роки була центром проведення різних суспільних заходів села.

У широкому коридорі школи проходили сходки села.

Особливо бурхливими вони були в початковий період колективізації село, коли комітети .незаможних селян давали рішучий опір куркулям, які намагалися всілякими способами зірвати колективізацію сільського господарства.

У 1930 році директором школи став ОСТАП ГАВРИЛОВИЧ КОВТУН. На ці ро­ки припадає завершення колективізації у селі Майданецькому.

Тяжкими для трудящих мас були 1932-33 роки, коли люди масово мерли від голоду.

Звичайно, у такі роки школа не мала умов для розвитку. Крім своєї ос­новної роботи, педагогічний колектив школи проводив велику агітацій-но-виховну роботу серед населення села.

У 1939-40 навчальному році у школі нараховувалось 12 класів. Пер­ших класів було 2, других-2,третіх - 2,четвертих -2,пятих-2,а в шостих, сьомих було по одному.

У зв’язку з нестачею класних приміщень навчання проводилось в дві зміни. Директором школи вже був МИХАЙЛО СТЕПАНОВИЧ РИБАК, завучем МИ­КОЛА ГАВРИЛОВИЧ ГОРОВЕНКО.

У ті роки школа мала непогану матеріальну базу, достатню кількість підручників, зошитів та учнівськог приладдя.

При школі була організована бібліотека з невеликим книжковим фондом. Учителями у той час працювали Юрій Михайлович Кремінський, Микита Семенович Поліщук, Марія Миколаївна Козловська, Парасковія Миколаївна Горовенко, Дмитро Мефодійович Коцюбинський, Федір Семенович Кучер, Яків Степанович Собчук, Марія Платонівна Погарецька, Теофан Миколайович Ку­чугура та інші.

В період окупації села німецько - фашистськими загарбниками (1941-1943 роки) навчання було перерване.

Приміщення школи німці перетворили у двір, де тримали ко­ней. Школі були нанесені великі збитки: підлога у класах зіпсувалась, віконні рами вибиті (через них викидався гній), двері зняті, стіни в дірках, всі парти спалені, дерева, що росли біля школи, зрізані.

У селі панували фашистські порядки, які підтримували місцеві по­ліцаї та інші німецькі прислужники, але ніщо не могло вбити у наших людей любов до рідної Батьківщини, до наших радянських порядків.

І ось 8 березня 1944 року село Майданецьке було звільнено від німецько-фашистських загарбників частинами Радянської Армії.

Люди з великим ентузіазмом приступили до відновлення народного господарства.

З перших днів визволення була встановлена бригада з жінок-штукатурів і чоловіків - столярів для проведення відновлюваних робіт у шко­лі.

За літо 1944 року школа була підготовлена для занять. Під керівництвом директора школи ГОРОВЕНКА МИКОЛИ ГАВРИЛОВИЧА був орга­нізований перший післявоєнний набір учнів у школу. Було укомплектовано три перших класи, з 2 по 4кл - по 2 комплекти, а 6-7 класи - по одному. У кожному класі було більше тридцяти учнів. Заняття проходили у дві зміни у чотирьох приміщеннях: у школі, у колишній поповій хаті, у заводському приміщенні клубу і вхаті житель­ки села ТКАЧУК ПАРАСКОВІЇ,

У класах не було робочих місць. Діти писали сидячи, чи лежачи на під­лозі. В учнів книжок не буде, тільки одна книжка була в учителя. Учителі писали від руки букварі на кусках жовтого паперу.

Учителів у ті роки було лише 10, а роботи дуже багато. Були вжиті заходи для негайного поліпшення матеріальної бази школи. У класах почали з’являтися саморобні парти, столи, лавочки. Чотирирічна війна з німецько-фашистськими загарбниками принесла країні розруху, багато лиха. Пройшла вона і через село Майданецьке, залишивши свій кривавий слід. Війна пройшла не тільки через село, вона пройшла і через душі людські, отримавши їхсерця.

Із 600 односельчан, як і пішли на фронт, не повернулись додому більше 300.

Серед учнів було багато сиріт. Неврожайні 1946-47 роки викликали се­ред населення голод, який негативно вплинув на відвідування учня­ми школи.

У школі було організоване гаряче харчування, яке поліпшило відвіду­вання у школи.

Заробітна плата вчителів у післявоєнні роки становила від 350 до

525 крб. І вчителям потрібно було прикладати багато зусиль, умінь, теплоти, щоб підняти моральний дух наших людей, віру в те, що всі труднощі під керівництвом Комуністичної партії будуть подолані, наступить щасливе і радісне життя

Учнів того періоду виховувало саме життя, листи загиб­лих батьків, матері своєю вірністю і часто непосильною роботою. Учні намагались добре навчатись, трудитись, готували себе до трудового життя.

З 1944 по 1951 рік у школі працювали вчителям КМІТЕВИЧ ГЕОРГІЙ МИКИТОВИЧ, КОЦЮБИНСЬКИЙ ДМИТРО МИФОДІЙОВИЧ, ТЕРЕПІЩА ОЛЬГ'А ВАСИЛІВНА, КЕРЕКЕША МАРТА НЕСТЕРІВНА, ГОРОВЕНКО ПАРАСКА МИКОЛАІВНА, ГОРОВЕНКО МИ­КОЛА ГАВРИЛОВИЧ.

У 1848 році при допомозі учнів у школі була створена знову шкільна бібліотека.

У 1951 році директором став КУХАРЕНКО ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ. ГОРОВЕНКА МИКОЛУ ГАВРИЛОВИЧА було обрано головою колгоспу. Але через рік-два колгоспи села Майданецького об'єдналися в один, і Горовенко Ми­кола Гаврилович знову повернувся у школу і став працювати завучем школи.

Педагогічний колектив школи проводив велику роботу по навчанню і вихованню учнів, зміцненню матеріальної бази школи.

У 1954 році відбувся перший випуск десятих класів. Випускались два класи у кількості 48 осіб. Випускнику ПАНЧЕНКУ МИКОЛІ було вру­чено Золоту медаль.

У цей час у школі працювало більше 3О учителів . З вищою освітою бу­ло 12 викладачів. Це - М.Г. ГОРОВЕНКО, Г.КМІТЕВИЧ, П.МАРУЩАК, К.А. ГРЕБІННИК, О. М. КОРСАКОВА ,М.С. БЕЗОЛЮК,С.Н.ЯРЕМЧУК, К.Т.МАРТИНЮК.

У 1957 році колгосп подарував школі списаний трактор, було запровад­жено виробниче навчання по вивченню тракторної справи. Вів навчання МОЙКО ФЕДІР ФЕДОРОВИЧ.

Весною 1958 року директором школи був призначений М.ГОРОВЕНКО, а завучем В.І.КОТЛЯРЧУК. До початку 1958-59 н. року було закінчено бу­дівництво другого приміщення школи, що дало можливість перейди на од­нозмінне навчання. Правда, учні початкових класів навчались у приміщен­ні вечірньої школи.

В одному із старих приміщень школи був організований клас по столяр­ній справі, викладачем став ІВАН ІЛЛАРІОНОВИЧ ЦИКАЛЮК. Інший клас був організований для вивчення автосправи. Навчав дітей ШВЕЦЬ ПАВЛО ІВА­НОВИЧ .Навчання по автосправі велось з 1965 р.

З 1962 року по 1967 рік була введена одинадцятирічна освіта, тому в 1962 році випуску 10-х класів не було.

У 1962 році при директору М..Г. Горовенку було побудоване трете приміщення школи.

Введення в експлуатацію цього приміщення дало можливість обладнати бібліотеку , книжковий фонд якої становив 2 000 книг .Бібліотекарем працював Комарницький Іван Степанович. У цьому ж приміщенні було організовано клас військової підготовки, Ленінську кімнату, майстерні по дереву та металу.

У 1965 році в школі було введено навчання з групами продовженого дня з метою поліпшення успішності, зміцнення дисципліни, у цьому ж ро­ці для дітей було організоване гаряче харчування.

Восени 1968 року, після смерті М_.Г.ГОРОВЕНКА, директором школи був призначений ПАВЛО ПЕТРОВИЧ ШЕВЧЕНКО, завучем М.К.ЛАВРИК.

У цей час працювали 29 учителів, 14 з яких мали вишу освіту. Зміцнювалась ма­теріальна база школи , було придбано три кіноапарати.

У 1974 році директором школи був призначений КОВАЛЬОВ АНАТОЛІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ, завучем - ШЕВЧЕНКО П.П . А з 1978 року -КОЛОМІЄЦЬ РАІСА ІВАНІВНА, організатором позакласної роботи - ДЕМЧЕНКО ПОЛІНА СТЕПАНІВНА.

Навчання проводилось у чотирьох приміщеннях. Одночасно з керівництвом навчально-виховним процесом директор школи велику увагу приділяв зміцненню матеріально-технічної бази школи, поліпшенню побутових умов учнів та учителів. У цей час побудоване овочесховище , реконструйовано тир, побудовано для приміщення старої школи зал для шкільної їдальні, два будинки для учителів по дві квартири у кожному.

У січні 1978 року у селі розпочалось будівництво типової школи на 624 учнівських місць.

Великий вклад в організацію будівництва нової школи вніс директор школи Ковальов А.К..

Будівництво школи здійснювала міжколгоспна будівельна організація під керівництвом БОНДАРЕНКА П.В_.

Всі затрати на будівництво, на повне забезпечення навчальним облад­нанням взяв на себе колгосп ім.Енгельса. Крім цього, правління колгос­пу під керівництвом ВАЛЕНТИНА ЕВГЕНОВИЧА КУТОВОГО забезпечило будівництво робочою силою, організувало швидкий і якісний хід робіт.

Завіз нового обладнання і його монтаж, встановлення здійснювалось силами учительського колективу та інших працівників школи. Школа була побудована за два з половиною роки по сучасному проекту площею 3990м².

На будівництво школи затрачено близько 1 млн. крб. 1980-81 н. рік розпочався в новій школі.

У школі розмістились класи: перший - 2,других - 2, 3-1,4-1,5-х-2,6-х-2,7-х-2,8-х-2,9-1,10-х-2.

Почалось художнє оформлення інтер'єра школи і впорядкування тери­торії біля школи. Силами вчителів були обладнані такі навчальні ка­бінети: хімії, фізики, історії, два кабінети рос.мови,2 кабінети української мови, два кабінети англійської мов, два кабінети математики, географії , біології, ПВП, навчальна майстерня і спортивний зал. На кі­нець 1982 -1983 н. року обладнано спортивний та ігрові майданчи­ки, побудовано силами учнів та вчителів навчальна теплиця, будується навчальний стрілковий п^'ятидесятиметровий тир, кролеферма, обладнуються класи для вивчення тракторної справи, 11 навчальних кабінев,обладнаних пультами автоматичного управління, встановлена лінгафон­на апаратура втрьох навчальних кабінетах: два англійської мови та один рос.мови. Учнів у цьому навчальному році є 420. Всі класи навчаються в одну зміну. Школа працює за кабінетною системою навчання.

У школі працює 35 учителів, з них 28 мають вищу спеціальну освіту, 7 -середню спеціальну. Чотири вчителі А.К.КОВАЛЬОВ, В.М.ІЛЬЕНКО, К.П.РИБАК, М.М.БОГДАНЕНКО нагороджено Значком "Відмінник народної освіти".

Звання учитель-методист присвоєно В.М.ІЛЬЕНКО, КЛИМЕНЧУК Г.М., В.Г.Рибаку - звання старшого вчителя.

Багатьох учителів нагороджено грамотою Міністерства освіти УРСР та Міністерства освіти СРСР.

З жовтня 1983 р. директором школи працювала Коломієць Р.І., завучем – Карпук В.П., а з 1986-87 рр. завучем стала Рибак К.П.

З березня 1989 р директором школи було обрано Рибака В.Г., заступником директора з н/в роботи стала Руденко Є.П., заступником директора з виховної роботи - Бабій Л.Ф.

У 1991 р., при сприянні обласного відділу освіти, в школі створено кабінет інформатики, оснащений 12 комп’ютерами, естетично оформлений. Першим учителем інформатики став Юрпольський М.В.

У 1992 р. була проведена реконструкція актової зали школи на сучасний лад.

У грудні 2003 р. директор СТОВ «Колос» і сільський голова Бабій Л.І. подарували школі два сучасні комп’ютери.

У січні 2004 р. кабінет інформатики оснащено сучасними комп’ютерами (1 для учителя, 7 для учнів), поставлено нові меблі, відповідно до програми «Комп’ютеризація сільської школи» за сприяння Міністерства освіти і науки України.

У цьому ж році створено картинну галерею в коридорі біля бібліотеки.

На допомогу вчителям створено методичний кабінет.

У 2005 р. обладнано спортивну кімнату(малий спортивний зал) для учнів 1 – 4 класів.

Напередодні нового 2007-2008 навчального року біля Майданецької школи ви­росло дивне, спортивне містечко. Відкритий тренажерний зал під відкри­тим небом.

Юнаки і дівчата, дорослі і діти зможуть у вільний час потренуватися, набрати­ся сили, рости сильними і дужими під керівництвом спеціалістів школи, села. Яскравожовті з оранжевим переливом трена­жери ваблять око, немов кличуть до себе: підходь, не бійся, спробуй, і па­м'ятай: в здоровому тілі - здоровий дух!

Допомогу в обладнанні спортивного містечка надали спонсори:

Ю.В. Свідерський, Л.Д. Кутова, А.А. Совгира, М.П. Лисоконь, В. Ніскаус,

В.А. Кихтенко, В.М. Кириченко, С.В. Медведенко, О.А. Гребенюк, В.А. Коваль, Ю.І. Рейнюк, І.І Рейнюк, А.М. Книш.

У школі фунціонцє їдальня на 120 місць, два спортзали, актовий зал, комбінована майстерня, кабінет обслуговуючої праці, 12 навчальних кабінетів, 4 класні кімнати для початкових класів.

Історія школи складена із розповідей старожилів села, учителів - пенсіонерів:

Крижанівського Карпа Кіндратовича, І900 року народження. Шебастюка Василя Івановича, 1900 року народження, Кравченка Якова Мануіловича,1900 року народження, учителя, Коцюбинського Дмитра Мифодійовича,191З року народження, учителя, Керекеші Марти Нестерівни,1908 року народження, учителя, Яремчук Серафими Никифорівни,1917 року народження, учителя, архівних даних та розповідей директорів шкіл.